• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Лікарь радить, консультує, інформує

Лікарь радить, консультує, інформує

/Files/images/Boy_plays_doctor_2.gif


У дошкільному навчальному закладі організована робота медичного кабінету, ізолятору. Приміщення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, оснащені та забезпечені необхідним обладнанням та лікарськими засобами, виробами медичного призначення. У медичному кабінеті працює медична сестра Горбач Світлана Антонівна, яка веде облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення. У своїй роботі вона керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки, здійснює постійний контроль за станом здоров’я дітей, проведенням обов’язкових медичних оглядів дошкільників та працівників, профілактичних щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України, надає невідкладну медичну допомогу вихованцям у разі гострого захворювання або травми, здійснює контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проводить санітарно-просвітницьку роботу серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу; веде звітно-облікову медичну документацію в порядку, встановленому МОЗ України.Медична сестра проводить огляди дітей при прийомі в дошкільний навчальний заклад та здійснює медичний контроль за перебігом періоду адаптації,щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань.
Медпрацівник проводить аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляє план оздоровлення, здійснює контроль за виконанням рекомендацій фахівців, інформує батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати.
Протягом року медичний працівник здійснює постійний контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, організацією загартування та харчування. Медична сестра забезпечує контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових та вірусних інфекцій.
Вся медична робота в закладі спрямована на зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.

/Files/images/fl3basOIB2E[1].jpg

Лікар радить, консультує, інформує

Шановні батьки!
Питання здоров"я дошкільників є приорітетним у нашому дошкільному закладі. Переконані, що інформація щодо особливостей формування харчової поведінки в дошкільному дитинстві стануть Вам у пригоді.
Харчова поведінка —це ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах, а також індивідуальні для кожної людини установки, форми поведінки, звички та емоції, що супроводжують процес харчування.
Чинники, що впливають на культуру харчування: Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:- харчова поведінка батьків; - приклад авторитетних людей;- наочне навчання та моделювання; - реклама продуктів харчування.
Рекомендації батькам щодо формування харчової поведінки дитини
1. Починайте з себе. Немає ліпшого способу сформувати або скорегувати звички дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам'ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування сформується протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.

2. Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийомів їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. Наскільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепокоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.

3. Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім'ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім'ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.

4. Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім'я може придбати дорогі сорти м'яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м'ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.

5. Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізми травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.

6. Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. Наприклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість самостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчувати, що ЇЇ думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподобання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропозицію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть. Інший приклад — дитина самостійно вирішує, в якому вигляді їстиме картоплю: як пюре або шматочками.

7. Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з'їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.

8. Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід'ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.

9. Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є можливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «зомбування» рекламою, ні маніпуляції маркетингових технологій.

10. Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото- і відеоматеріалів.

11. Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незначне поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим

/Files/images/6786f6766e.gifОсновні правила дитячого харчування
У дитячому харчуванні є свої особливості і свої підводні камені. Основна відмінність дитячого організму від дорослого полягає в тому, що дитячий організм фізично продовжує рости, тоді як для дорослого організму час фізичного зростання закінчується за різними джерелами у 18/25 років (в залежності від статі).
Так як білок основний і незамінний «будівельний матеріал» людського організму, дитині необхідно значно більше білків, ніж дорослому. Знаючи про це, багато дорослих намагаються складати для харчування дитини високобілкові раціони, забуваючи про те, що навіть у звичайних «дорослих» стравах кількість білка значно більше, ніж в грудному молоці.
У дітей досконало функціонують регуляторні механізми, що управляють виробленням і витратами енергії. Організм дитини завжди добре знає, що саме йому потрібно і у якій кількості. Однак, при великій кількості солодощів та різних смачних духмяних страв (жарених, жирних, зі спеціями, приправами тощо) апетитом буде керувати вже не фізіологічна потреба, а язик (смакові рецептори).

/Files/images/edaa_221.gifПропонуємо основні правила харчування дітей.

1. Про режим і почуття голоду. Не варто особливо чітко і ретельно дотримуватись режиму харчування. Про який обід рівно о 12.00 може йти мова, коли в цей момент потрібно запускати ракету або вкладати ляльку спати? Ці справи для дитини не менш важливі, ніж для дорослого цікава робота, відпочинок. Їжа без почуття голоду та без задоволення, як ми знаємо, на користь не піде. І нехай малюк грається, - коли зголодніє, сам прибіжить додому. І не біда, якщо він поїв не три рази протягом дня, а два або п’ять разів. При нормальному наборі продуктів і страв та відсутності насилля не буде ні переїдання, ні недоїдання.

2. Про апетит і насилля. Часто дітей умовляють з'їсти «за маму, за тата, за діда, за бабу…» або навіть приймати вольове рішення: «Не вийдеш з-за столу, поки не з'їсти все…». А уявіть себе на місці дитини, якщо перед вами з подібним наказом поставлять горщик каші або борщу? Дитина не хоче їсти, тому що на денний момент для її організму ця їжа не потрібна, тільки й всього. Інколи, правда, не без примх, але це лише тоді, коли дитина не голодна!

Апетит може з'явитися через годину, і не варто на це ображається, на те й ми дорослі, щоб запастись терпінням. Це нормально. Але апетит не на печиво, не на цукерки, а на кашу, картоплю, молоко або яблуко!

3. Про харчування під час хвороби. Окремо зупинимось на харчуванні дитини під час хвороби. Дуже широко розповсюджена практика відгодовування нездорових дітей. Серед багатьох дорослих панує думка, що організму потрібні додаткові сили для боротьби з хворобою.

Парадокс полягає якраз в тому, що сили дійсно потрібні і організм мобілізує всі ресурси на відновлення порушеної рівноваги організму. І їсти хворому не хочеться якраз тому, що вся його енергія «працює» з хворобою і її просто не залишається на переварювання їжі. Спрацьовує тваринний інстинкт, направлений на виживання, і їжа «не йде». Не випадково підчас хвороби звірі не торкаються їжі, навіть тієї, що лежить перед носом!

І примусове «лікувальне» годування в таких випадках завдає пряму шкоду нашим дітям (як, втім, і дорослим). Багато випадків дитячих смертей від хвороб можна було б попередити, якби неграмотні в цьому питанні мами та бабусі не «запихали» в дітей таку небажану для них в цей час їжу…

Найкраще запропонувати хворій дитині тепле пиття – кислий морс, чай з медом тощо (але не молоко, яке при простудах «працює» на хворобу). За бажанням дитини – каші, салати, печена картопля, вчорашній хліб, а ще краще – фрукти або сухофрукти. Але тільки за бажанням, коли дитина сама згадає про їжу і просить їсти! І поки буде підвищуватись температура тіла, кожен день ставить клізми (кімнатної температури).

4. Про можливість вільного вибору. У щоденному харчуванні найліпше запропонувати дітям самим обирати з наявних на даний момент на столі продуктів. Таким чином сама собою вирішується проблема «збалансованого раціону харчування».

5. Про поєднання продуктів. Фрукти можна давати дітям без обмежень. Вони дуже корисні і з'їсти понад норму їх практично неможливо. Однак, у випадку відмови і від них примушувати дитину не варто, будьте терплячими. Адже при дефіциті якого-небудь вітаміну або мікроелементу в організмі дитини, можете повірити досвіду, дитина сама «накинеться» на необхідні їй яблуко або зелень (чи не спостерігали ви, як при дефіциті Са діти з радістю уплітають крейду).

6. Про м'ясо та білки. Багато людей вважають, що діти немовби не можуть нормально рости без м'яса. Звичайно, це не так, що й доводить досвід багатьох сімей. Крім того, надлишок будь-яких білків шкідливий. Білкову їжу можна давати дітям один чи два рази на день, за їх бажанням, але не переймайтеся, якщо зпоміж запропонованих страв дитина обере не сирну запіканку або горохову кашу, а рис або картоплю (бажано печену).

7. Про молоко в дитячому харчуванні. Молоко – чудова їжа для дітей. Але змішувати його з крохмалями, і зокрема, варити каші на молоці небажано. І хоча неможливо не признати, що дитячий організм переварює такі поєднання краще ніж дорослі, шкода від таких страв однаково велика. Найкраще їсти молоко (кімнатної температури або тепле, але не з холодильника) як окремої страви.

8. Про солодощі. Якщо й пропонувати їх дитині, то хоча б не після прийняття їжі. Можна перед їжею за півгодини, за годину. Зазвичай дорослі роблять навпаки.

9. Про воду. Щодо води, то її, як правило, дають дітям стільки, скільки вони хочуть. Воду ліпше брати відстояну або пропущену через побутовий фільтр.

10. Про дитячий феномен. На відміну від дорослих дитина майже ніколи не їсть про запас, на намагається заглушити їжею поганий настрій і, як наслідок, не переїдає. Тому після їжі вона може бігати, купатися, гратися в рухливі ігри без усякої шкоди для здоров'я.

/Files/images/sports-144.gifПопередження дитячого травматизму та перша долікарська допомога

Порізи, садна і подряпини – невід'ємна частина допитливого дитинства. Навіть найуважніші батьки і вихователі не можуть дати гарантії, що опікувана ними дитина виросте без падінь, забитих місць і ушкоджень.

Найпоширеніші види дитячих травм
Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.
Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для своєчасної відповідної обробки рани. Він правильного накладення пов'язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.
Загальноприйнятими заходами першої долікарської допомоги при порізах і саднах є:
промивання рани;
зупинення кровотечі;
накладення стерильної пов'язки (при кровотечі – тиснутої пов'язки);
застосування антисептика.
Найкраще лікування для невеликих порізів і подряпин – промивання рани чистою водою з милом за допомогою марлевого тампона чи шматочка чистої тканини. Ретельне промивання – ключ до запобігання інфекції. Після промивання слід добре змити мило водою. Промивання варто повторити кілька разів на день доти, доки поріз повністю не затягнеться. Дуже забруднену рану ліпше промивати перекисом водню. Подряпини можна промивати як водою, та к і антисептичним лосьйоном.
Після висушування порізу чистим марлевим тампоном слід накласти суху стерильну пов'язку, щоб до повного загоєння поріз залишався чистим. Перед накладанням пов'язки необхідно переконатися у тому, що краї порізу чисті, рівні і легко сходяться, після чого звести їх докупи. Для захисту порізу можна скористатися спеціальним пластиром. У разі накладення пов'язки або пластиру на глибоку рану не варто занадто щільно зводити її краї, оскільки це може спричинити розвиток анаеробних збудників.
Рана швидше загоїться і вірогідність інфікування зменшиться, якщо її перебинтовувати якомога рідше. Якщо пов'язка послабилася або забруднилася, можна накласти новий шар бинтів поверх попереднього.
Садно загоюватиметься найліпше, якщо його залишити відкритим. Однак, якщо шкіру ушкоджено на значній ділянці, можна накласти пов'язку. Перед цим потрібно промити рану і залишити її відкритою, поки не утвориться скорина, інакше бинт прилипне, і, знімаючи його, можна пошкодити засохлу скорину.
Звісно, відкрите садно загоюється швидше. Утім, якщо дитина іде гратися на дитячому майданчику, обов’язково слід закрити рану не дуже тугою пов'язкою. Після повернення дитини у приміщення пов'язку знімають.
Щоб якнайшвидше зупинити кров, на рану необхідно щільно накласти пов'язку і як слід натиснути на неї рукою,а за потреби – потримати її так протягом 15 хвилин. Це зупинить будь-яку кровотечу, крім артеріальної. Для зменшення кровотечі доцільно підняти ушкоджену частину тіла догори. Якщо кров просякнула першу пов'язку, поверх неї необхідно накласти другу тугу пов'язку. Додавати нові пов'язки слід поверх попередніх, оскільки під час знімання пов'язки можна ушкодити кров'яний згусток, який утворився, і цим самим викликати нову кровотечу.
Надаючи першу допомогу при пораненнях, не можна:
промивати рану спиртом, розчином йоду, оскільки це може викликати опіки;
відривати прилиплі шматочки одягу;
засипати рану ліками у вигляді порошків, змащувати її будь-якими мазями або олією;
класти вату безпосередньо на рану;
видаляти сторонні тіла, а при випаданні внутрішніх органів – вправляти їх у рану (їх можна тільки закрити стерильними матеріалами).

/Files/images/feed.gifОтруєння. Гострі отруєння досить часто трапляються у дітей дошкільного віку. Причиною отруєнь є відсутність у малюків життєвого досвіду, знань, а також невміння дорослих сформувати у дитини навички безпечної поведінки. Кожне гостре отруєння або підозра на нього потребують негайного надання медичної допомоги та обов’язкової госпіталізації дитини. Проникнення отрути в організм дитини можливе через рот, а також через дихальні шляхи та шкіру.
Факти про захворювання, які можна попередити шляхом вакцинації
Ми усі прагнемо, щоб наші діти росли здоровими. Ми їх оберігаємо, загартовуємо, консультуємось з лікарями. Але бактеріє чи вірус потрапляють до дитячого організму і викликають хворобу. На жаль, імунна система дитини ще нерозвинена, тому потрібно допомогти їй протистояти інфекції.

Своєчасно і правильно зроблене щеплення допоможе уникнути таких важких хвороб, як дифтерія, краснуха, кір, поліомієліт, гепатит В, туберкульоз.

Дифтерія – захворювання, що швидко поширюється при кашлі та чханні, може викликати параліч, проблеми дихання, серцеві розлади та призвести до смерті.

Правець (рос. стовбняк) може виникнути, коли бактерії правця проникають в організм через ушкоджену шкіру (ранки, подряпини). Захворювання може стати причиною м’язових судом, проблем дихання, серцевих розладів та смерті.

Кашлюк (рос. коклюш) поширюється при кашлі та чиханні. Викликає довготривалі напади кашлю, які ускладнюють дитині приймання їжі, пиття або навіть дихання. Кашлюк є причиною легеневих проблем, ушкоджень мозку та навіть смерті.

Гепатит В – інфекційне захворювання печінки. Він може передаватися від інфікованої матері до дитини під час пологів або – від однієї особи до іншої через кров та біологічні рідини (слину, сльози, інші фізіологічні виділення), тобто при будь-якому близькому контакті. Вірус гепи тути В викликає ушкодження печінки. Такі ураження можуть спричинити розвиток смертельного захворювання – раку. Серед причин раку вірус гепатиту В стоїть на другому місці після паління тютюну.

Кір (рос. корь) викликає тяжку лихоманку, висипання та симптоми, подібні до грипу. Захворювання часом може призвести до втрати слуху, запалення легень, ушкоджень мозку або навіть смерті. Кір поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, захворюють в першу чергу. Доведено, що вірус кору може перебувати в повітрі (зберігаючи здатність інфікувати) протягом 2 годин після того, як хвора особа залишила кімнату.

Паротит (рос. свинка) викликає головний біль, лихоманку, набряки шийних та підщелепних залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків та дорослих чоловіків. Захворювання може спричинити втрату слуху, менінгіт (запалення головного та спинного мозку), інші ушкодження мозку.

Краснуха викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі. Вагітні, які захворіли на краснуху, можуть втратити дитину або народити немовля з тяжкими вродженими вадами ( з так званим «синдромом вродженої краснухи»).

Поліомієліт викликає лихоманку і призводить до менінгіту та/або прижиттєвих паралічів. Захворювання може бути смертельним. Особи, інфіковані вірусом поліомієліту, розповсюджують вірус з виділеннями (калом).

Туберкульоз залишається найпоширенішим у світі інфекційним захворюванням. Як правило, важкий перебіг хвороби зумовлює інвалідизацію та високу смертність.

Багато дитячих хвороб можуть бути попереджені шляхом використання вакцин, що застосовуються при плановій імунізації. З часу впровадження цих вакцин кількість захворювань, ускладнень та смертельних випадків від цих хвороб значно знизилась. Але потрібно пам’ятати, що бактерії та віруси мають властивості виживати та періодично спричиняти епідемії серед невакцинованого населення. Внаслідок недостатньо сформованої системи імунітету особливо вразливі до них діти раннього віку. Без вакцинації (щеплення) хвороби, від яких ми зараз захищаємо своїх дітей, можуть повернутися. Багато дітей, які вижили після захворювання, можуть страждати від хронічних ускладнень протягом всього подальшого життя.

Хвороби розповсюджуються через спілкування з інфікованими невакцинованими особами. Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації. Навіть невелика кількість не імунізованих людей може бути причиною епідемії такого захворювання, як, наприклад кір.

Імунізація є найбільш ефективним та надійним методом захисту. Сьогодні завдяки розробленим вакцинам існує реальна можливість захистити дітей від значно більшої, ніж раніше, кількості важких і часом смертельних інфекційних хвороб.

Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій, які спричиняють тяжкі захворювання та викликають смертельні випадки. Вакцини місять або дуже ослаблені мікроорганізми, або вбиті, або ж їх окремі складові. Коли їх вводять до організму, імунна система продукує спеціальні білкові молекули – антитіла, та спеціальні клітини. Саме вони і відповідають в організмі людини за стійкість до інфекцій, тобто імунітет.

В нашій країні профілактичні щеплення поділені на 4 розділи: щеплення за віком, за станом здоров'я, щеплення, які обумовлені епідкон'юктурою, рекомендовані щеплення. Щеплення за віком проводяться проти таких інфекційних хвороб, як: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит.

З кожним роком у країні з'являються все більше багатокомпонентних вакцин. Коли за рахунок однієї ін’єкції діти захищаються проти трьох, та навіть шести інфекційних захворювань.

Термін введення вакцин та мінімальні інтервали між щепленнями в Україні регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським стандартам.

Будь-яке щеплення є в сотні разів безпечнішим, ніж захворювання, від якого воно захищає.

Якщо припинити проводити щеплення, рівень інфекційної захворюваності швидко почне підвищуватись.

Щоб уникнути ускладнень, перед вакцинацією дитину оглядає лікар. Тільки в деяких випадках після проведення маніпуляції можуть виникати так звані місцеві реакції у місці введення препарату (невеликий набряк, почервоніння) та незначне підвищення температури. Про це батьки повинні бути попереджені медичним працівником.

Введення вакцини ніколи не призводить до захворювання, проти якого здійснювалося щеплення.

Вакцинація проводиться у відповідності з календарем щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умовами його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

/Files/images/f_4d66c85d95900[1].png

Кiлькiсть переглядiв: 46

Коментарi

  • MarionMt

    2014-12-17 23:10:01

    [url=http://mirpchel.com/pchelinye-ramki-i-soty-raspolozhenie-razmery-konstrukcii.html]расстояние между отверстиями на рамку дадан[/url] Пчелу справедливы считают самым полезным из насекомых для людей. Она, во-первых, обеспечивает нас товарами, которые не просто целебны, но и уникальны по своему составу, не встречающимся больше ни в одном продукте. Но работа пчелы нужна и для другого: занимаясь опылением растений, пчела способствует процессу продления жизни. Научно доказано, что польза пчел для людей обусловлена присутствием натуральных антибиотиков любых продуктах пчеловодства...

  • Agustinhax

    2014-09-14 07:12:40

    [url=http://blogeda.ru/zdorovoe-pitanie/pravilnoe-pitanie-v-techenie-dnja.html]правильное питание в течение дня[/url] Умение готовить вкусную и полезную пищу – настоящее искусство, которое обычно не всегда дается с первого раза. Как и любая деятельность, кулинария требует навыков и профессионального подхода – возможно, просто тренировок, а, может быть, особого душевного настроя, который и дает возможность создать просто волшебное блюдо. [url=http://blogeda.ru/ryba-i-moreprodukty/recept-prigotovleniya-min...